У селищі Білогорівка Луганської області залишаються поодинокі позиції Сил оборони, але майже вся вона перебуває під контролем російської армії. Білогорівка була одним з останніх населених пунктів на підконтрольній Україні частини Луганщини.
Джерело: двоє співрозмовників УП у 81 бригаді та співрозмовник на Сіверському напрямку
Пряма мова співрозмовника у 81 бригаді: «Там ще є пару позицій, але Білогорівка вже майже не наша. Противник скрізь».
Пряма мова співрозмовника на Сіверському напрямку: «Росіяни вже наступають на Григорівку (сусіднє село, що розташоване вже у Донецькій області – УП)».
Деталі: За даними УП, точкою відліку у втраті Білогорівки став російський прорив наприкінці 2024-го року.
14 грудня 2024-го окупанти почали активні штурми і заскочили в селище з півдня, з-за терикону крейдового кар’єру – так вони зайшли в тил підрозділам Сил оборони, які обороняли Білогорівку. Потім росіяни почали тиснути по всій лінії. Частину їх вдалося вибити, але частина – залишилася в населеному пункті. Відновити позиції після прориву було дуже складно, а частину – взагалі неможливо.
У квітні, відколи росіяни почали активно застосовувати по селищу FPV-дрони, переміщення українських підрозділів по зруйнованому населеному пункту суттєво ускладнилися.
Практично повна втрата селища відбулася відносно нещодавно – у травні-червні.
Тепер під контролем України залишається маленький клаптик Луганщини на межі з Харківщиною.
Чому це важливо: Білогорівка завдяки своєму розташуванню та ландшафту має важливе стратегічне значення. Її висоти дають можливість контролювати одразу два напрямки – Серебрянське лісництво за Сіверським Дінцем і місто Сіверськ.
