КУКУРУДЗА
Стрімке зниження темпів експорту кукурудзи в липні на тлі зростання цін на врожай 2024 року сигналізує про можливу переоцінку валового збору або ж недооцінку внутрішнього споживання. Водночас агровиробники активно розвивають тваринництво – як відповідь на ризики 2022 року та задля диверсифікації бізнесу.
Ціна на кукурудзу старого врожаю зросла ще на 5$ – до 245$ з поставкою в порт протягом 14 днів.
Ціни на новий врожай продовжили спад, знизившись до 202–205$ DAP порт (листопад–грудень).
На західному кордоні купівельна активність слабшає: ціни впали до 183–185€ FCA на грудень–березень. Дощі у пшеничних регіонах ЄС підвищують ризики фуражного зерна, тиснучи на ринок кукурудзи через зростання пропозиції фуражу.
ПШЕНИЦЯ
Ціни на пшеницю продовжили зниження в напрямку портів: 224–228$ за продовольчу та 216–218$ за фуражну якість. У липні Україна експортувала лише 858 тис. т пшениці, що суттєво менше за торішній показник – 1.5 млн т.
Затримки з відвантаженням формують відтерміновану пропозицію на зовнішніх ринках у вересні, що посилює майбутню конкуренцію за логістику та ринки збуту, особливо у фуражному сегменті.
На західному кордоні Італія готова купувати пшеницю з 11% білка по 187€, а фуражну – по 184€ FCA, завантажено в європотяг.
СОНЯШНИК
Ціна на соняшник нового врожаю піднялася на 10–20$ з ПДВ, залежно від якості, локації та термінів поставки. Потужний попит на соняшникову олію дозволяє переробникам продати продукти переробки та купити соняшник.
РІПАК
Трейдери вже враховують 10% експортне мито при формуванні закупівельної ціни у гривні. Це різко знижує конкуренцію та тисне на внутрішні ціни. Темпи експорту ріпаку в липні – найнижчі за останні три роки. Комбінація зниженого врожаю, мита та затримки збиральної кампанії – повний набір негативних чинників, що тисне на ринок.
Водночас ціни в портах залишаються стабільними – 530-540$ СРТ із доставкою в серпні, залежно від якості.
СОЯ
Соя залишається лідером за темпами експорту серед основних культур: у липні з України експортовано 377 тис. т, проти 220 тис. т у 2024 та лише 70 тис. т у 2023 році. Активна пропозиція пов’язана з наміром аграріїв реалізувати товар до введення експортного мита з вересня. Соя НЕ-ГМО у напрямку порту торгувалася 428-430$, залежно від білка. На західному кордоні італійські покупці платили 375-380€ FCA, завантажено в європотяг за серпнево-вересневі поставки.
Однак потенціал до зростання цін обмежений: Італія очікує врожай сої більший за попередні прогнози, що стримує попит і стабілізує індикативи.
SPIKE BROKERS
