У Луцьку створюють культурний простір «Дім Пако», присвячений родині Покальчуків
Культура —
Культура —
Коли не стало Юрка Покальчука, світ втратив поважну частину барв. З його бажанням жити, перебувати в русі, писати, музикувати, ображатися по-дитячому, сваритися, витанцьовувати складні па при будь-якій нагоді, проголошувати тости, пити коньяк, носити шалики та темні окуляри, виступати на публіці було так багато вітальної сили, а сам він був настільки яскравою й кольоровою постаттю, що зі звісткою про його смерть світ посірів. Звичайно, за якийсь час барви повернулися. Але вже ніколи за столиком львівської кнайпи не сяде Покальчук і не скаже: «Так отож, друзі».
Дім Покальчуків у Луцьку (фото Катерини Сліпченко)
Проте у Луцьку, під час міжнародного літературного фестивалю «Фронтера», що тривав 2 та 3 серпня, про нього багато згадували. Це не дивно, адже Покальчук виріс у Луцьку. Тепер у будинку, де жила його родина, створять культурний простір «Дім Пако». Дім, де виріс письменник, перекладач, журналіст Юрко Покальчук, його брат Олег, що зараз є воєнним психологом, стане міжнародною резиденцією для письменників, перекладачів, музикантів та культурних менеджерів. Також простір має містити майстерню, екскурсійний простір, подієвий майданчик у саду та зимовий сад.
У подвір’ї збереглась коротенька асфальтова доріжка. Як розповів Олег Покальчук, коли Олесь Гончар приїхав знайомитись з родиною (Юрко був одружений з його донькою), місцева влада швиденько полагодила паркан (але лише з одного боку) та зробила доріжку (але лише ту його частину, що йшла від хвіртки до порогу).
Олег Покальчук (фото Катерини Сліпченко)
Проєкт майбутнього простору презентували гостям фестивалю. Він ще перебуває у процесі ревіталізації, але уже відкритий для культурного життя. Організатори наголошують, що найкращим пам’ятником для такої людини, як Юрко Покальчук, має стати не бронзова статуя чи меморіальна таблиця, а живий простір, наповнений різноманітними подіями.
Резиденція має стати місцем тяжіння для митців, письменників, перекладачів, музикантів, культурних менеджерів, дослідників, які вписують українську культуру у світовий контекст й навпаки – знайомлять українців із культурним світовим надбанням. Така розмаїтість професій не менш логічна, ніж спосіб вшанувати Покальчука: коло його інтересів було дуже широким.
Також у планах – дослідити та актуалізувати Юрка Покальчука, перевидати тексти, переклади й літературознавчі праці творця.
Покальчук народився у Кременці, ріс у Луцьку, жив в Києві та Парижі, а Львів став для нього місцем, де він багато бував та музикував, останніми роками живши на два міста. Тож організатори намагатимуться створити такий креативний простір, який «вбере вайб київського “Купідона”, львівської “Дзиґи”, міт волинського краю й повісті Юрка Покальчука “Озерний вітер” та родини Покальчук і стане пунктом-магнітом у культурному і громадському житті Луцька».
Також важливим виглядає і те, що простір не концентруватиметься лише на постаті Юрка Покальчука. Його мета – досліджувати й актуалізувати спадщину українських родин, через історію Покальчуків відкрити механізм діалогу між поколіннями.
Афіша вистави (фото Катерини Сліпченко)
Сам Юрко, Пако, як називали його друзі, ніколи не любив говорити про свій вік, ровесником його вважали, як мінімум, три покоління українських митців. Про це намагалися розповісти у виставі луцького театру «Гармидер» «Рок-н-рол для Пако». Вийшло так собі, проте цінним є те, що особа Покальчука цікава й новому поколінню.
Родина Покальчуків
- Юрко Покальчук (1941-2008) – письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук. Знав 13 мов, був першим, хто переклав українською Борхеса та Кортасара, автор понад 20 книжок. Його твори перекладені англійською, іспанською, німецькою, польською, угорською. Друг Василя Стуса. Голова міжнародного відділу Спілки письменників України, співзасновник Асоціації українських письменників та літературного гурту «Пси святого Юра», співзасновник музичного гурту «Вогні великого міста».
- Олег Покальчук (нар. 1955) – соціальний та воєнний психолог, перекладач, письменник. Привів ПЛАСТ на Волинь. До вересня 2006 року працював головним спеціалістом пресслужби Кабінету міністрів України. Перекладав вірші з польської, іспанської, англійської, литовської мов.
- Володимир Покальчук (1896-1983) – батько Юрка та Олега Покальчуків, мовознавець, діалектолог, літературознавець. Дослідник життя і творчості Лесі Українки. Аспірант Миколи Зерова. Воював у армії УНР. Був увʼязнений у справі Спілки визволення України, йому було заборонено мати справу з українською мовою і літературою.
- Оксана Тушкан (1907-1985), мати Юрія, Олега та Ярослава Покальчуків, мала біологічну та геологічну освіти. У 50-х була директоркою Волинського краєзнавчого музею. Донька Павла Тушкана, який у 1917-1918 роках був членом Центральної ради. Праправнучка молодшої сестри Миколи Гоголя. Її хрещений батько – історик, дослідник козацтва Дмитро Яворницький.
