Сьогодні 17 червня 2025 року
Щороку 17 червня світ відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Це нагадування про те, що вода — не безкінечний ресурс, а родючі ґрунти стають дедалі більшою рідкістю. За прогнозами ООН, до 2050 року посуха може торкнутися 75% населення світу, а з 2000 року кількість і тривалість посух зросли на 29%. За два десятиліття (1998–2017) світ зазнав збитків на понад 124 мільярди доларів США внаслідок цього явища. Повідомляють в WWF-Україна.
Україна в епіцентрі ризику. За даними WWF-Україна, питання посухи та опустелювання набуває критичного значення саме для України. Незважаючи на багаті чорноземи, країна вже стикається з істотним погіршенням стану ґрунтів та нестачею вологи. Війна, знищення водної інфраструктури, кліматичні зміни — всі ці фактори прискорюють процес деградації орних земель, особливо в південних регіонах, де посухи вже знищили десятки тисяч гектарів посівів.
Україна — одна з найрозораніших країн світу: орні землі займають 54% території. У Херсонській та Запорізькій областях — понад 90%. За офіційними даними, 58% сільгоспугідь деградують, а 20% забруднені.
2024 рік став найспекотнішим в історії метеоспостережень в Україні. Середня температура в країні зросла на 1,2°C за останні 30 років. Темпи зростання вищі, ніж у більшості країн Європи. У літній період опади зміщуються та часто випадають у вигляді злив, які не зволожують ґрунт, а змиваються з його поверхні.
Очікується зниження доступності води по всій країні, що посилить проблеми з водопостачанням та сільським господарством.
При цьому Україна має один із найнижчих серед європейських країн показників забезпеченості власними водними ресурсами — лише одна тисяча кубометрів місцевого стоку на одного жителя, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. куб. м, США — 7,4 тис. куб. м, Німеччині — 1,9 тис. куб. м. Забезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях країни відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3/рік у Херсонській області до 7,92 км3/рік – у Закарпатській.
«Основною рушійною силою цих процесів є глобальне потепління (тривале підвищення середньої температури Землі), що, в основному, зумовлено антропогенними викидами парникових газів. Спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу) призводить до викидів парникових газів (вуглекислого газу, метану тощо) в атмосферу. Ці гази створюють «ковдру» навколо Землі, затримуючи тепло і спричиняючи підвищення глобальної середньої температури. Україна, як і інші регіони світу, відчуває на собі наслідки цього процесу. Як наслідок, збільшення атмосферного випаровування через підвищення температури призводить до посилення посух в усьому світі», — пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
У межах цієї ініціативи WWF-Україна окреслив ключові заходи пом’якшення негативного впливу посух:
- Системи раннього виявлення, як-от моніторинг посух, допомагають аграріям і державним органам вчасно помічати загрозу та швидше реагувати на неї. Завдяки цьому можна краще підготуватись до посушливих сезонів і зменшити втрати.
- Серед заходів, що можуть значною мірою знизити негативний вплив посух – зелена інфраструктура. Зокрема, заходи з відновлення заплав і водно-болотних угідь, які можуть накопичувати воду в періоди інтенсивних опадів.
- Іншим альтернативним рішенням є повторне використання води для зрошення або промислових потреб.
- Збір та використання "сірої" води. Поширення практики збору "сірої" води (вживаної в будинках у ванних кімнатах, крім туалетної) для подальшого використання в господарських цілях.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
