У Каннах показали «Фінікійську схему» Веса Андерсона, а в Парижі триває його виставка
Кіно —
Кіно —
В основному конкурсі Каннського кінофестивалю відбулася прем’єра картини «Фінікійська схема». Це новий проєкт модного американського режисера Веса Андерсона. Картина знята у його фірмовому та добре відомому (в для багатьох улюбленому) стилі. З одного боку він уже не дивує, а з іншого – і не розчаровує.
Приємне кіно
Традиційно Андерсон задіяв у новій роботі рекрдну кількість зірок. У фільмі зіграли Бенісіо Дель Торо, Міа Тріплтон, Бенедикт Кембербетч, Білл Мюррей, Скарлетт Йоганссон, Том Генкс, Браян Кренстон, Різ Ахмед, Матьє Амальрік, Шарлотта Генсбур та інші. Продюсером фільму є традиційний партнер Андерсона Роман Коппола.
Фільм «Фінікійська схема» розрахований, у першу чергу, на глядачів, яким подобається авторське кіно Андерсона. Режисер залишається дотепним, винахідливим та візуально довершеним. Андерсон насичує своє абсурдистське видовище сімейними таємницями, замахами на вбивство, катастрофами та іншими елементами, які в інших творять основну інтригу, а в Андерсона – підпорядковуються гарній картинці.
Вес Андерсон
Дія відбувається у 1950-му році. У центрі сюжету «Фінікійської схеми» – один з найбагатших магнатів світу, безжальний Анатоль «Жа-Жа» Корда. Після чергового невдалого замаху на його життя він розшукує свою 20-річну доньку-монахиню Лізл, з якою вони обірвали зв’язки шість років тому. Корда презентує доньці складний план її майбутнього фінансового достатку: за його заповітом, вона має керувати ризикованим проєктом із розширення земель.
Бенісіо Дель Торо
У масштабній подорожі сучасною Фінікією для виконання цього плану перебуватиме ще й репетитор-норвежець Лізл, ентомолог Бйорн Лунд. А паралельно Лізл розслідує вбивство власної матері, у якому підозрює батька.
Міа Тріплтон
У «Фінікійській схемі» до усіх перерахованих якостей додається гуманістична складова, якої бракувало кільком попереднім картинам. Важливу роль відіграє музика Александра Деспла, доповнена уривками зі Стравінського та Бетховена.
Бенедікт Кембербетч
Проте гарна картинка, більш логічна та дотепна, ніж у кількох попередніх картинах, все одно виглядає такою, де більше техніки та розрахунку, але менше натхнення. У кожній сцені є щось, що можна посмакувати: жарт, незворушний діалог чи якась особливо винахідлива картинка.
Білл Мюррей
Але загалом картина виглядає трохи млявою. У випадку з «Фінікійською схемою» здається, що команді фільм приніс набагато більше задоволення, ніж публіці. Критики назвали фільм «приємним кіно». Важко сказати, чи це комплімент. А у прокат фільм вийде першим з каннських конкурсантів. Глядачі зможуть його побачити уже 29 травня.
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатріSWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим!
Добрий тамада і конкурси цікаві
Якби вручали призи не за фільми, а за прес-конференції (чому ні? Існують же у фігурному катанні бали за презентацію), то тут «Фінікійській схемі» рівних би не було. Знімальна група запізнилась, проте модератор Дідьє Алуш співав з журналістами пісні, проводив вікторини (треба сказати, що у більшості преса виявилась непогано підготовленою).
Паскаль та Роман Коппола
Він імпровізував, як міг. Тож коли роль тамади у нього за власною ініціативою перехопив Білл Мюррей, публіка виявилась підготовленою. Жодного незручного запитання поставлено не було, проте хором заспівали Happy birthday 15-річній доньці Романа Копполи (онучці Френсіса Форда відповідно). Було, як у кіно: весело, гарно та не надто змістовно.
Андерсон у Сінематеці
А поки Андерсон показує кіно у Каннах, у паризькій Сінематеці триває до 27 липня присвячна йому виставка. Його характерний стиль ідеально експонується. На виставці зібрано уривки з фільмів, оригінальний реквізит та костюми, а також особисті документи Веса Андерсона, які дозволяють зрозуміти творче мислення режисера.
Фрагмент експозиції
Ретроспектива пропонує візуальний погляд на кар’єру художника – від її початку у 1990-х роках до його передостаннього повнометражного фільму – через його нагороди та різноманітні роботи. Експозиція розташована у більш-менш хронологічному порядку. Ми починаємо з «Рашмора», що вийшов наприкінці 90-х, і продовжуємо рухатися усіма головними гітами режисера.
Фрагмент експозиції
Реквізит, костюми, розкадрування, блокноти, фотографії, уривки з фільмів… Це занурення у світ художника, препарований творчий процес, який можна розглядати дуже довго. «Фінікійської схеми» там немає, але вона зовсім скоро виходить у прокат.
Фото Катерини Сліпченко
